Державний професійно-технічний навчальний заклад «Полтавське вище професійне училище імені А.О. Чепіги»

Не шукай щастя за морями

Україна багата талантами, серед яких безліч  великих художників, композиторів, акторів, вчених, мислителів, архітекторів та письменників. Один із таких талантів народився 3 грудня 1722 року – Григорій Савич Сковорода –  філософ, поет, педагог і містик. 

Майже 300 років пройшло з дня його народження, а особистість Григорія Савича відома як в Україні, так і за межами неї.

Ми, навіть, не задумуємось, що справжнє щастя не таїться десь далеко на іншій частині континенту, а воно поруч! Воно знаходиться у дрібницях, у звичайних простих речах.

Щастя можна побачити будь-де: це краса рідної природи, сяйво сонечка, запах свіжого повітря, рідна земля ,рідні люи до яких хочется повертатися .

Цим баннером хотілося показати, що найкраще місце на землі – це наша рідна Україна .


Читаємо Григорія Скороводу


Екологічна проблематика у творчості Григорія Сковороди

Грушецька Анна, учениця І-го курсу, під керівництвом викладача Василевської Вікторії Вікторівни, брала участь у ХІІІ обласній краєзнавчій конференції учнівської молоді «Полтавщина – земля моя свята» із виступом на тему: «Екологічні виклики в Україні і на Полтавщині та формування екологічної культури, як засобу їх подолання.»

Екологічні проблеми розглядалися вченими в різних аспектах протягом тривалого часу. Не залишався байдужим до екологічної проблематики і Григорій Савич Сковорода. У його творах знаходимо думки, як про значення екологічних факторів в світі природи і їх вплив на життя суспільства, так і про екологію людини як біологічного організму. Особливість творчої поведінки Григорія Сковороди полягала в тому, що при негативному відношенні до світу, що грузнув в користолюбстві, він обрав таку позитивну форму боротьби зі злом, при якій центр тягаря з області критики політичних відносин в суспільстві був переміщений в сферу освіти, культури та моралі.

Задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за все, треба дбати про чистоту тієї території, де ми проживаємо.

Проводячи  наше дослідження, ми ставили за мету: звернути увагу на джерела антропогенного забруднення та їх негативного впливу на довкілля.

Актуальність теми – це питання утилізації твердих побутових та промислових відходів. В Україні щорічно утворюється близько 7 млрд. тон промислових відходів. На території країни у відвалах, звалищах, полігонах, сховищах накопичено близько 80 млрд. тон твердих відходів, у тому числі більш 1.1 млрд. тон токсичних промислових відходів.

Неабияку роль у погіршенні екологічної ситуації відіграє  і повномасштабна агресія рф проти України.

Великою екологічною проблемою є відсутність або низька здатність до переробки відходів, їх накопичення на значних ділянках простору. Ворожі снаряди, які щодня влучають у нашу критичну інфраструктуру та житлові будинки, утворюючи значну кількість сміття для утилізації якого, екологічно безпечним методом, доводиться відбирати додаткові площі у природи (тільки в Полтавському районі Макухівське сміттєзвалище за останні 10 років збільшило свою площу на 30 % і охоплює вже понад 25 га).

Наукова новизна роботи полягає в тому, що близько 70% сміття, при належному сортуванні, може бути використано після вторинної переробки для заміщення витратних матеріалів, що зменшить використання викопних природних ресурсів.

За результатами досліджень я дійшла висновків, що носієм екологічної культури є сама людина. Без людини екологічна культура – це лише теоретична частина, яка зафіксована на інформаційних носіях і не має жодного впливу на буття. Людина ж є рушійною силою введення екокультури у життєдіяльність.