Курс України на членство в Євросоюз та  НАТО визначено на законодавчому рівні.

В Законі України «Про основи національної безпеки України» пріоритетами національних інтересів України визначено інтеграцію України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі, а також інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору.

Хартія про Особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного Договору.

Центр інформації і документації НАТО.

Офіс зв’язку НАТО в Україні.

Україна – НАТО в запитаннях і відповідях

Меморандум про співпрацю між Міністерством освіти і науки України та Центром інформації та документації НАТО в Україні

Методичні матеріали для вчителів загальноосвітніх шкіл щодо викладання євроатлантичної інтеграції

Перелік актуальних проектів взаємодії Україна – НАТО в рамках Програми Альянсу «Наука заради миру та безпеки»

Соціологія

Європейська інтеграція України

Поширення євроінтеграційних стратегій в українському суспільстві визначає головні напрями модернізації роботи з учнівською, батьківською та педагогічною громадськістю в основі якої – ідея всебічного й гармонійного розвитку особистості як найвищої загальнолюдської цінності. Вона передбачає постійне вдосконалення сутнісних сил людини, забезпечення її конкурентоспроможності та мобільності, формування свободи думки та дії, усвідомлення гордості за свою державу, й на цій основі – підвищення рівня розвитку всього суспільства.

На сучасному етапі в українському просторі домінує доволі поверхове уявлення про Європейський Союз, його інституції, суспільно-політичні процеси, цінності та їх вплив на Україну. Без інформаційної стратегії, яка буде висвітлювати переваги європейського курсу держави, неможливо провести структурні євроінтеграційні реформи. Необхідно виробити систематичний механізм ефективного діалогу з громадськістю для поліпшення поінформованості в питаннях європейського вектора України.

Адже Угода про асоціацію з Європейським Союзом– це, насамперед, цінності, що формують відповідальне громадянське суспільство.

Саме через низьку обізнаність про європейські цінності українська громада сприймає євроінтеграцію як суто політичну матерію, предмет міжнародних переговорів і щось відірване від повсякденного життя. Однак реальна, а не декларативна європейська інтеграція має стосуватися внутрішнього розвитку держави, заснованого на цінностях для поліпшення життя звичайної людини. Це розвиток економіки на благо всього суспільства, бюджетні видатки в інтересах людини, рівність усіх перед законом, незалежно від посади й майнового становища, найвищі у світі екологічні й освітні стандарти, безпечні вулиці, чесні вибори, свобода зібрань, мітингів, опозиційної діяльності та боротьба з корупцією. Саме Європа створила світ таким, яким він є, саме тут були закладені основи сучасного державництва, громадянського суспільства, ефективної ринкової економіки, системи соціальної справедливості. А вільне висловлювання думок, цінність людської волі – це одне з основних надбань європейської цивілізації.

Україна не зможе ввійти до Європейського Союзу, допоки українське суспільство не почне інтегруватися в європейську систему цінностей.

Проблема цінностей, – насправді, є одним із найважливіших та дискусійних питань. Сьогодні держава трансформується з традиційного ладу суспільства (з елементами авторитаризму) до соціально-орієнтованого(з прозорою демократією). Йде зміна кількох ціннісних систем, які були надбані нашими пращурами за багаторічну історію, та формується нова, яка передбачає чітку орієнтацію на європейську шкалу цінностей, зростання значення культури громадянського суспільства, моральне оздоровлення, значні ціннісні досягнення українського народу. Європейські ідеали є переважно загальнолюдськими, а їхня “європейськість” часто полягає в пріоритетності й готовності втілювати та відстоювати їх. Тому у сучасній українській державі необхідні зміни в акцентах розвитку особистості. Нині слід формувати не стільки сентиментального громадянина, який любить свою Батьківщину, скільки дієвого патріота який бере активну участь у модернізації суспільства і держави.

Практичні, рішучі дії в галузі освіти допоможуть зміцнити демократичну культуру, що призведе до зменшення рівня нетерпимості та упереджень, а також скорочення кількості прихильників насильницького екстремізму. Однак заради досягнення цих цілей ми освітяни мусимо мати чітке розуміння демократичних компетентностей, що повинні бути покладені в основу освітніх програм. Нещодавно розроблені Радою Європи Рамки компетентностей для культури демократії пропонують перелік компетентностей, оволодіння якими дозволить кожному громадянину долучитись до розбудови культури демократії та забезпечить мирне співіснування в культурно різноманітних суспільствах. Використання даної моделі освітніми системами сприятиме підготовці учнів до дорослого життя як небайдужих та толерантних громадян демократичного суспільства.

Перелік знань, вмінь, цінностей та ставлень («компетентностей»), оволодіння якими дозволить діяти і розвиватися, зміцнюючи культуру демократії в суспільстві:

Цінності

Повага до людської гідності та прав людини.

Визнання цінності культурного багатоманіття.

Визнання цінності демократії, справедливості, рівності і верховенства права.

Цей набір цінностей ґрунтується на загальноприйнятому переконанні в тому, що суспільство має існувати, керуючись демократичними процесами за умов дотримання принципів демократії, справедливості, рівноправності і верховенства права.

Ставлення

Відкритість до інших культур, переконань та світогляду інших людей.

Повага..

Громадянська свідомість.

Відповідальність.

Впевненість у собі.

Прийняття невизначеності.

Прийняття невизначеності проявляється у конструктивному ставленні до неоднозначних ситуацій, що часто можуть мати різні тлумачення та інтерпретації. Дана поведінка також передбачає оцінку різнотрактованої ситуації, що склалася, як позитивного явища, та конструктивного підходу до власних дій у даній ситуації.

Навички та вміння

Навички автономного навчання.

Аналітичне і критичне мислення.

Аналітичне і критичне мислення – навички, які необхідні для логічного та системного аналізу, оцінки, формування власної думки стосовно різних матеріалів (текстів, доказів, інтерпретацій, тем, подій, практик, тощо).

Вміння слухати та спостерігати.

Емпатія.

Гнучкість та вміння адаптовуватись

Лінгвістичні, комунікативні навички та багатомовність

Навички співпраці.

Навички вирішення конфліктів

Знання та їх критичне розуміння

Знання самого себе та критична самооцінка.

Ці поняття передбачають здатність зрозуміти і критично осмислити власний спосіб мислення, власні переконання, почуття, мотивацію, а також свою культурну приналежність та свій світогляд.

Знання та критичне розуміння мови і особливостей спілкування.

Передбачає знання та критичне розуміння: прийнятних для суспільства вербальних та невербальних правил спілкування, які використовуються в тій чи іншій мові, вплив різних стилів комунікації на інших людей, та розуміння того, як кожна мова в унікальний спосіб передає спільні культурні поняття.

Знання та критичне розуміння світу: політики, права, прав людини, культури, релігії, історії, ЗМІ, економіки, тощо.

Ці поняття охоплюють широкий спектр знань в різноманітних сферах, у тому числі і у всіх вище перелічених.

З метою створення сприятливого інформаційного середовища серед педагогічної, батьківської громадськості та учнівської молоді рекомендуємо:

популяризувати зміст євроінтеграційних реформ серед педагогічної, батьківської та учнівської громадськості, членів місцевої громади;

збільшити обсяг інформації з питань європейської інтеграції в навчально-виховному середовищі закладів освіти;

використовувати інформаційний ресурс Європейського Союзу у процесі організації навчально-виховної роботи;

застосовувати сучасні методи інформування та комунікації;

налагоджувати дієву взаємодію з загальнодержавними та регіональними засобами масової інформації;

використовувати загальнодержавні інформаційні приводи (у тому числі події національного рівня) та масові заходи (державні, обласні, міські, районні, загальношкільні свята);

упроваджувати в освітній простір ідеї педагогіки толерантності;

формувати навички міжкультурного спілкування і молодіжного співробітництва;

вивчати основи культури гендерної рівності;

трансформувати заклади освіти у школи культури здоров’я та громадсько-активні школи;

упроваджувати у навчально-виховний процес освітні проекти Європейського Союзу;

організувати міжсекторальну взаємодію суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері Європейської інтеграції.

Для організації означеної діяльності ми використовуємо інтерактивні форми та методи роботи:

соціологічні опитування (визначення рівня підтримки, мотивації, обізнаності учнівської молоді педагогічної та батьківської громадськості з євроінтеграційним курсом України);

тематичні зустрічі з лідерами громадської думки, популярними представниками різних сфер суспільного життя (наука, культура, спорт, бізнес);

інформаційні брошури для учнів, педагогів та батьків на тему переваг майбутнього членства України в Європейському Союзі; конкурси на кращий опублікований інформаційний матеріал з європейської тематики в шкільних газетах;

тематичні програми, громадські слухання; засіданняза експертним круглим столом,конференції, форуми, дебати, дискусії, журналістські репортажі, семінари, партнерські візити, конкурси малюнків, інтернет-конференції, інтернет-подорожі, ток-шоу, вікторини, тренінги, брендинги, сторінки в соціальних мережах, прес-клуби, інтелектуальні ігри, мульти/моно проекти, години спілкування, колажі, майстер-класи, фотовиставки, акції, дискусійні клуби, ігри-мандрівки, екскурсії.

Т

“Правова культура – міцність держави”.

“Україна і Всесвіт”.

“Національні та етнокультурні традиції”.

“Толерантність та політична культура”.

“Культура міжетнічних відносин у полікультурному просторі?”.

“Глобалізація: загроза або нова реальність?”.

“Ми різні, але мета у нас єдина”.

“Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України”.

“Моє місце в соціумі. Соціальна мобільність”.

“Комунікація і полікультурність”.

“Стратифікація сучасного українського суспільства”.

“Природні й техногенні явища як чинники загрози суспільній безпеці”.

“Патріотизм: архаїзм чи необхідність”.

“Інтелектуальна праця як провідний вид діяльності для самореалізації”. “Наукові дослідження та сучасні технології”.

“Євробарометр”.

“Трудова дисципліна та трудова етика”.

“Інтелектуальна еліта нації та проблема еміграції”.

“Вища школа, аспірантура, наукові ступені”.

“Інтелектуальна праця як провідний вид діяльності для самореалізації”. “Наукові дослідження та сучасні технології”.

“Світовий науково-технічний прогрес”.

“Ціннісні орієнтири та європейські цінності”.

“Формула успіху. Вміння розставляти пріоритети”.

“Заможне суспільство – успішна держава”.

“Іноземні мови та міжнародні тести на визначення рівня володіння ними”. “Міжнародне партнерство в галузі освіти. Болонський процес”.

“Україна – європейська держава. Міф чи реальність?”.

Створення ефективної системи роботи серед учнівської, педагогічної та батьківської громадськості, спрямованої на забезпечення належного рівня обізнаності з європейськими цінностями та орієнтирами, особливостями процесу європейської інтеграції, змісту та завдань Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, сформує усвідомлену підтримку громадянами України євроінтеграційного курсу.