300-річчя Григорія Сковороди

Не шукай щастя за морями

Україна багата талантами, серед яких безліч  великих художників, композиторів, акторів, вчених, мислителів, архітекторів та письменників. Один із таких талантів народився 3 грудня 1722 року – Григорій Савич Сковорода –  філософ, поет, педагог і містик. 

Майже 300 років пройшло з дня його народження, а особистість Григорія Савича відома як в Україні, так і за межами неї.

Ми, навіть, не задумуємось, що справжнє щастя не таїться десь далеко на іншій частині континенту, а воно поруч! Воно знаходиться у дрібницях, у звичайних простих речах.

Щастя можна побачити будь-де: це краса рідної природи, сяйво сонечка, запах свіжого повітря, рідна земля ,рідні люи до яких хочется повертатися .

Цим баннером хотілося показати, що найкраще місце на землі – це наша рідна Україна .


Читаємо Григорія Скороводу


Екологічна проблематика у творчості Григорія Сковороди

Грушецька Анна, учениця І-го курсу, під керівництвом викладача Василевської Вікторії Вікторівни, брала участь у ХІІІ обласній краєзнавчій конференції учнівської молоді «Полтавщина – земля моя свята» із виступом на тему: «Екологічні виклики в Україні і на Полтавщині та формування екологічної культури, як засобу їх подолання.»

Екологічні проблеми розглядалися вченими в різних аспектах протягом тривалого часу. Не залишався байдужим до екологічної проблематики і Григорій Савич Сковорода. У його творах знаходимо думки, як про значення екологічних факторів в світі природи і їх вплив на життя суспільства, так і про екологію людини як біологічного організму. Особливість творчої поведінки Григорія Сковороди полягала в тому, що при негативному відношенні до світу, що грузнув в користолюбстві, він обрав таку позитивну форму боротьби зі злом, при якій центр тягаря з області критики політичних відносин в суспільстві був переміщений в сферу освіти, культури та моралі.

Задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за все, треба дбати про чистоту тієї території, де ми проживаємо.

Проводячи  наше дослідження, ми ставили за мету: звернути увагу на джерела антропогенного забруднення та їх негативного впливу на довкілля.

Актуальність теми – це питання утилізації твердих побутових та промислових відходів. В Україні щорічно утворюється близько 7 млрд. тон промислових відходів. На території країни у відвалах, звалищах, полігонах, сховищах накопичено близько 80 млрд. тон твердих відходів, у тому числі більш 1.1 млрд. тон токсичних промислових відходів.

Неабияку роль у погіршенні екологічної ситуації відіграє  і повномасштабна агресія рф проти України.

Великою екологічною проблемою є відсутність або низька здатність до переробки відходів, їх накопичення на значних ділянках простору. Ворожі снаряди, які щодня влучають у нашу критичну інфраструктуру та житлові будинки, утворюючи значну кількість сміття для утилізації якого, екологічно безпечним методом, доводиться відбирати додаткові площі у природи (тільки в Полтавському районі Макухівське сміттєзвалище за останні 10 років збільшило свою площу на 30 % і охоплює вже понад 25 га).

Наукова новизна роботи полягає в тому, що близько 70% сміття, при належному сортуванні, може бути використано після вторинної переробки для заміщення витратних матеріалів, що зменшить використання викопних природних ресурсів.

За результатами досліджень я дійшла висновків, що носієм екологічної культури є сама людина. Без людини екологічна культура – це лише теоретична частина, яка зафіксована на інформаційних носіях і не має жодного впливу на буття. Людина ж є рушійною силою введення екокультури у життєдіяльність.